Коли фейки стають загрозою для здоров’я: у Харківському ОЦКПХ говорили про інфодемію та кризові комунікації

Повідомлення про спалах небезпечної інфекції, допис про нібито шкідливу вакцину, попередження про забруднену питну воду або відео, на якому відома людина начебто робить гучну заяву. Такі повідомлення щодня з’являються в соціальних мережах і месенджерах. Вони лякають, викликають обурення, змушують хвилюватися за себе та близьких. І нерідко люди поширюють їх далі, навіть не перевіривши, чи відповідають вони дійсності.

Як розпізнати неправдиву інформацію? Чому навіть один неперевірений допис може вплинути на рішення людини щодо власного здоров’я? І як правильно спілкуватися з людьми, коли ситуація потребує швидкої та чіткої реакції?

Ці питання обговорювали під час тренінгу «Комунікація в сфері громадського здоров’я: проблеми та виклики», який відбувся у Харківському центрі контролю та профілактики хвороб. У навчанні взяли участь 30 медичних працівників.

Програма охопила одразу кілька важливих напрямів: від побудови комунікації з різними аудиторіями до роботи з кризовими повідомленнями, розпізнавання фейків і перевірки інформації.

Про особливості комунікації у сфері громадського здоров’я розповіла Яна Журавель, асистент кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я Харківського національного медичного університету. На практичних кейсах учасники розбирали, як будувати інформаційну політику, доносити важливу інформацію до медичних працівників, налагоджувати взаємодію з громадою та працювати з різними віковими групами: дітьми, підлітками, дорослими й людьми літнього віку. Окремо говорили про те, як обирати канали комунікації та адаптувати повідомлення, щоб вони були зрозумілими конкретній аудиторії.

Валентина Нестеренко, завідувач кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я ХНМУ, зосередилася на кризових комунікаціях. На прикладі пандемії COVID-19 учасники розглядали, як повідомляти про складні й тривожні події, а також як доносити інформацію про збереження здоров’я.

Окрему частину тренінгу присвятили інформаційній гігієні. Про те, як не потрапити на гачок фейків і маніпуляцій, розповів Богдан Женилов, фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою відділу комунікації та інформаційно-роз’яснювальної роботи Харківського ОЦКПХ.

Чому ця тема особливо важлива під час війни? Люди щодня отримують величезну кількість новин, часто тривожних. У такому потоці легко розгубитися, повірити гучному заголовку або переслати повідомлення близьким, не перевіривши його. Цим користуються ті, хто поширює неправдиву інформацію та маніпулює суспільними настроями.

Для цього можуть використовувати імена лікарів, посилання на неназваних очевидців, справжні фотографії з неправдивими підписами або відео з підробленими зображенням і голосом. Зовні такі повідомлення можуть виглядати цілком переконливо.

Під час заняття Богдан Женилов пояснив, чому не кожне неправдиве повідомлення є навмисним обманом. Іноді людина сама повірила в неперевірену інформацію й поширила її, не маючи наміру когось ввести в оману. Дезінформація ж передбачає свідоме поширення неправди. Розуміння цієї різниці допомагає краще оцінювати інформацію та не робити поспішних висновків.

Окремо розібрали маніпуляції з цифрами. Наприклад, заголовок «кількість випадків зросла вдвічі» може налякати. Але якщо не знати, скільки випадків було спочатку, за який період рахували показники та скільки людей обстежили, оцінити реальний масштаб ситуації неможливо. Іноді достатньо прибрати одну важливу деталь або вирвати факт із контексту, щоб він набув зовсім іншого значення.

Не все так просто й із фото та відео. Знімок може бути справжнім, але зробленим в іншому місці або кілька років тому. А за допомогою штучного інтелекту можна створити відео, на якому людина нібито говорить те, чого насправді ніколи не казала. Тому навіть побачене на власні очі в інтернеті не завжди відповідає дійсності.

Особливу увагу приділили неправдивим повідомленням про здоров’я. Серед прикладів, які розглянули учасники – міф про зв’язок вакцинації з аутизмом, рекомендації приймати антибіотики проти вірусних інфекцій, сумнівні поради щодо профілактики та лікування хвороб.

Небезпека таких тверджень не обмежується суперечками в соціальних мережах. Людина може відмовитися від щеплення, відкласти візит до лікаря, самостійно призначити собі ліки або замінити призначене лікування сумнівними засобами. Тобто неправдива інформація здатна безпосередньо впливати на здоров’я.

Як перевірити повідомлення, перш ніж поширити його далі? Під час тренінгу учасники розібрали кілька простих правил:

– Знайти першоджерело та з’ясувати, хто саме повідомив цю інформацію.

– Перевірити дату, місце й обставини події.

– Подивитися, чи підтверджують повідомлення інші незалежні та надійні джерела.

– Уважно прочитати цифри: що саме рахували, за який період і в яких одиницях вимірювання.

– Не поширювати неперевірену інформацію як достовірний факт.

Завершився тренінг тестуванням учасників, під час якого вони змогли перевірити засвоєні знання. Адже достовірна інформація у сфері громадського здоров’я – це не просто правильно сформульоване повідомлення. Це можливість допомогти людині розібратися в ситуації, оцінити ризики та ухвалити правильне рішення. А довіра до фахівців починається з чесної, зрозумілої та своєчасної комунікації.