Гарячка Західного Нілу набуває актуальності

Через глобальні зміни клімату виникли умови для формування ендемічних зон тропічних хвороб і в Україні.

Збудник гарячки Західного Нілу (качиної гарячки) завойовує нові території,  просуваючись на північ. Через здатність чинити серйозний вплив на здоров’я населення і можливість швидко поширюватися в міжнародних масштабах захворювання на гарячку Західного Нілу увійшла до переліку подій, які можуть являти надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я й підпадають під регуляцію Міжнародних медико-санітарних правил.  Летальність при  цій хворобі складає до 14%.

В Європі минулого року було зафіксовано 1436 місцевих випадків зараження вірусом гарячки Західного Нілу, з них 125 смертельних.  Вірус поширився на 22 нові регіони, де його раніше не було. Значний спалах з найбільшою кількістю випадків відбувся в Італії (455), Греції (217), Іспанії (138), Угорщини (111), Албанії (106), Румунії (99) та Туреччині (90).

Сьогодні в Україні вже є інфіковані птахи – природні біологічні резервуари вірусу гарячки Західного Нілу, широкий набір переносників (комарі роду Culex, Aedes та Anopheles) і достатньо висока чутливість населення до збудника цього захворювання. У 2024 році в Україні зареєстровано 99 випадків захворювання, що в 7 разів більше ніж у 2023 році. Найбільшу кількість хворих виявлено в Київській та Полтавській областях, де вздовж берегів Дніпра утворилися сталі природні осередки. Хвороба має літньо-осінню сезонність з піком в серпні-вересні.

У природі головним джерелом та резервуаром збудника гарячки Західного Нілу є перелітні, переважно водоплавні птахи (качки, чайки). Найчастіше ендемічні природні осередки утворюються на шляху міграції перелітних птахів. У населених пунктах головну роль у формуванні осередків відіграють птахи родини воронових (ворони, граки, галки, сороки, сойки).

Випадки захворювання реєструвались у коней, кажанів, кішок, собак та різних видів гризунів, але вони, як і людина, не відіграють роль у підтримці циркуляції вірусу.

Для попередження інфікування проводять заходи, направлені на зниження чисельності комарів, застосовують захисний одяг, сітки на вікнах, репеленти. У разі виникнення симптомів цієї інфекції, яким передували укуси комарами, радимо негайно звернутися за медичною допомогою.

В нашій установі в вірусологічній лабораторії проводяться дослідження  методом ПЛР біологічного матеріалу від людей на наявність антигену вірусу гарячки Західного Нілу. Матеріал приймається за направленням лікуючого лікаря (інфекціоніста, сімейного тощо).

Довідково.  Інкубаційний період – в середньому 3-6 днів, максимальний до 2 тижнів. Захворювання характеризується різким підвищенням температури, головним болем, болем у горлі, м’язах, суглобах і спині, слабкістю, нудотою і діареєю. Можуть бути також висипи на тілі, збільшення печінки та селезінки. При важкому перебігу виникає ураження центральної  нервової системи – менінгіт, менінгоенцефаліт з розладом свідомості, паралічами).