До річниці Чорнобильської аварії

39 років минуло з того часу, коли у ніч з 25 на 26 квітня 1986 року на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС виникла масштабна аварія з глобальними негативними наслідками.

За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, аварія на ЧАЕС віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня, яка призвела до непоправних медичних, економічних, соціальних, гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками вона переросла у планетарну катастрофу – радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.

Чорнобильська катастрофа чітко показала, яка загроза може чекати людство в результаті масштабної радіаційної аварії. У подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи участь взяли фахівці закладів Держсанепідслужби. 230 спеціально створених лабораторно-дозиметричних бригад працювали у післяаварійний період. Вахтовими бригадами фахівців санітарно-епідеміологічної служби з інших регіонів підсилили прилеглі до АЕС санепідстанції. Усього додатково залучили 300 лікарів, 600 середніх медпрацівників і 125 спецавтомобілів.

Активну участь в ліквідації наслідків аварії брали і співробітники санепідустанов Харківської області. Десятки лікарів, лаборантів, інженерів, дозиметристів, водіїв та інших фахівців контролювали санепідситуацію на радіаційно-забрудненій території в районі ЧАЕС.

Серед працівників ДУ «Харківський ОЦКПХ МОЗ» учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС були: Віталій Безверхий (помічник лікаря-епідеміолога відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних хвороб Богодухівської філії), Наталя Безугла (лаборант санітарно-гігієнічної лабораторії), Павло Дмитренко (завідувач відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних хвороб Лозівської філії), Сергій Куценко (водій автотранспортних засобів адміністративно-господарського відділу Харківської філії), Євгеній Олексюк Е.В. (лікар-бактеріолог Сахновщинського відділення Берестинської філії), Віктор Сторожев (водій автотранспортних засобів Балаклійського відділення Ізюмської філії).

Нарівні з іншими ліквідаторами вони ризикували своїм здоров’ям заради загальної мети – максимально знизити вплив Чорнобильської катастрофи на здоров’я людей і довкілля. Ці люди заслуговують на нашу щиру повагу і вдячність за участь в ліквідації наймасштабної ядерної аварії.

За офіційними даними, доза опромінення населення України радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС складає 0,3 мЗв в рік або 4% сумарної річної дози опромінення, яку людина отримує від усіх потенційних джерел опромінення (6 мЗв).

Харківщина не стала виключенням. У травні 1986 року на території області спостерігалось короткочасне перевищення радіаційного гамма-фону (до 5,87 мкЗв/год). Це було пов’язано з опадами, які містили йод-131, період напіврозпаду якого – 8 діб. За місяць радіаційний фон повернувся до попередніх значень (0,12 – 0,18 мкЗв/год).

Відповідно до дозиметричної паспортизації населених пунктів України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, Харківська область не відноситься до регіонів, які постраждали внаслідок радіаційної аварії на ЧАЕС.

Це також підтверджується і результатами радіологічних досліджень харчових продуктів і об’єктів довкілля, які постійно проводять лабораторії ДУ «Харківський ОЦКПХ  МОЗ». За даними моніторингових досліджень рівні зовнішнього гамма-випромінювання становлять 0,12 – 0,18 мкЗв/год, що не перевищує значень, характерних для території Харківської області.