«Чужі» серед нас – як попередити захворювання паразитами

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я кількість хворих, заражених гельмінтами, у світі посідає третє місце. На теперішній час відомо більше трьохсот видів гельмінтів, які суттєво впливають на здоров’я людини та викликають захворювання, у т.ч. 30 – на території України. Найбільш поширеними є аскариди, волосоголовці, гострики, опісторхи, шистосоми, бичачий, свинячий ціп’яки.

Гельмінти – це паразити, які пристосовані до існування в іншому організмі, у т.ч. організмі людини.

У чому ж криється їх небезпека?

Гельмінти травмують слизову оболонку кишківника, що спричинює місцеве запалення та порушення його прохідності. Здійснюють «тихе пограбування» живильних речовин та вітамінів і, як наслідок, порушення обміну речовин, анемію та виснаження організму. Знижують захисні сили організму, опірність до інфекційних захворювань та зменшують ефективність вакцинопрофілактики. Негативно впливають на фізичний та психічний розвиток організму. Виділяють отруйні речовини та викликають алергізацію організму (висипи на шкірі, задушливий кашель).

Найбільш схильними до зараження гельмінтами є діти від 2 до 6 років, оскільки «малеча» активно спілкується між собою, вивчає навколишній світ, зокрема «на смак», і має низькі захисні бар’єри шлунково-кишкового тракту (рівень кислотності у шлунку набагато нижчий, ніж у дорослої людини).

Як можна заразитися гельмінтами?

Зараження гельмінтами при контактних гельмінтозах (гострики, карликовий ціп’як) відбувається через забруднені яйцями гельмінтів руки та предмети побуту, з поверхні тіла домашніх улюбленців (собак і кішок): яйця потрапляють на постільну, натільну білизну, килими, м’які іграшки та інші предмети, а потім через руки та пил – до ротової порожнини, що і викликає нове захворювання.

Геогельмінти (аскариди, токсокари, волосоголовці) потрапляють в організм людини з забрудненими овочами, фруктами, через забруднені грунтом руки. Зараження біогельмінтами (опісторхіс, бичачий, свинячий ціп’яки, широкий стьожак, трихінели та ін.) відбувається при вживанні сирого фаршу, недосмаженого м’яса, риби або страв (консервів, окороків, баликів), виготовлених у домашніх умовах з порушенням технологічної обробки.

Які ознаки захворювання гельмінтозами?

Клінічні ознаки гельмінтозів дуже різноманітні та залежать від виду паразитів і місця їх «паразитування». Але основними ознаками гельмінтозів є: біль та здуття живота, розлади травлення, зниження апетиту та маси тіла, свербіж, висипання на шкірі, порушення сну, нервозність, слабкість, скрегіт зубами під час сну, наявність кашлю без ознак респіраторної інфекції, болі в суглобах, м’язах тощо.

Лікування для більшості захворювань складне та довготривале.

Загальні правила профілактики гельмінтозів:

• мийте руки перед прийомом їжі;
• не пийте сиру воду з природних джерел;
• овочі, фрукти, ягоди та зелень після миття обдавайте окропом;
• не вживайте м’ясо без ветеринарно-санітарної експертизи, не купуйте його на стихійних ринках;
• не вживайте в їжу м’ясо та рибу без термічної обробки;
• від’їжджаючи за кордон, попередньо ознайомтесь з епідситуацією щодо паразитарних захворювань, які реєструються в країні перебування й дотримуйтесь загальних правил профілактики гельмінтозів;
• ретельно та своєчасно прибирайте за своїми домашніми улюбленцями та проводьте їм дегельмінтизацію згідно рекомендацій вашого ветеринарного лікаря.

Ці прості правила допоможуть запобігти зараженню та вберегти Ваше здоров’я та здоров’я Ваших дітей.

Пам’ятайте!

Хворобу легше попередити, ніж лікувати. Будьте здорові!