Паразити поруч. Як уникнути небажаного сусідства.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я паразитарними хворобами у світі уражено близько 4,5 млрд. людей. Найбільше у країнах тропічного та субтропічного клімату та регіонах з обмеженим доступом до чистої води й належної санітарії.

На теперішній час відомо більше чотирьохсот видів паразитів, які суттєво впливають на здоров’я людини та викликають захворювання, з них близько 300 видів гельмінтів. Найбільш поширеними паразитозами в Україні є ентеробіоз, аскаридоз, лямбліоз, трихоцефальоз, токсоплазмоз, опісторхоз, токсокароз, дирофіляріоз, теніози та ін. Реєструються завізні випадки тропічних паразитозів – малярії, шистосомозу, лейшманіозу та ін.

Паразити – це організми, які пристосовані до існування в іншому організмі, у т.ч. організмі людини та ведуть паразитичний спосіб життя.

У чому ж криється їх небезпека?

• травмування слизової оболонки кишківника, що спричинює місцеве запалення та порушення його прохідності;
• «тихе пограбування» живильних речовин та вітамінів і, як наслідок, порушують обмін речовин, викликають анемію та виснаження організму;
• зниження захисних сил організму, опорності до інфекційних захворювань та зменшення ефективності вакцинопрофілактики;
• негативний вплив на фізичний та психічний розвиток організму;
• алергізація організму (висипи на шкірі, задушливий кашель).

Найбільш схильними до зараження гельмінтами є діти від 2 до 6 років, оскільки малеча активно спілкується між собою, вивчає навколишній світ, зокрема «на смак», і має низькі захисні бар’єри шлунково-кишкового тракту (рівень кислотності у шлунку набагато нижчий, ніж у дорослої людини).

Як можна заразитися паразитами?

Зараження паразитами відбувається різними шляхами та залежить від виду та механізму передачі.

Гельмінтами при контактних гельмінтозах (гострики, карликовий ціп’як) – через забруднені яйцями гельмінтів руки та предмети побуту. З поверхні тіла домашніх улюбленців (собак і котів) яйця потрапляють на постільну, натільну білизну, килими, м’які іграшки та інші предмети, а потім через руки та пил – до ротової порожнини, що і викликає нове захворювання.

Геогельмінти (аскариди, токсокари, волосоголовці) потрапляють в організм людини із забрудненими овочами, фруктами, через забруднені грунтом руки. Зараження біогельмінтами (опісторхіс, бичачий, свинячий ціп’яки, широкий стьожак, трихінели та ін.) відбувається при вживанні сирого фаршу, недосмаженого м’яса, риби або страв (консервів, окороків, баликів), виготовлених у домашніх умовах з порушенням технологічної обробки.

Трансмісивні паразитарні хвороби (малярія, жовта гарячка, дирофіляріоз, кліщовий вірусний енцефаліт, хвороба Лайма, лейшманіоз, туляремія, хвороба Шагаса та ін.) передаються комарами, кліщами, блохами, мошками, москітами, клопами та іншими членистоногими.

Які ознаки захворювання паразитарними хворобами?

Клінічні ознаки гельмінтозів дуже різноманітні та залежать від виду паразитів і місця їх «паразитування». Але основними ознаками є: біль та здуття живота, розлади травлення, зниження апетиту та маси тіла, свербіж, висипання на шкірі, порушення сну, нервозність, слабкість, скрегіт зубами під час сну, наявність кашлю без ознак респіраторної інфекції, болі в суглобах, м’язах тощо.

Трансмісивні хвороби протікають з ураженням нервової, серцево-судинної, опорно-рухової, сечовивідної, травної систем, мають тяжкий перебіг та наслідки.

Лікування для більшості захворювань складне та довготривале.

Загальні правила профілактики паразитарних хвороб:

• мити руки перед прийомом їжі;
• не пити сиру воду з природних джерел;
• овочі, фрукти, ягоди та зелень після миття обдавати окропом;
• не вживати м’ясо без ветеринарно-санітарної експертизи, не купувати його на стихійних ринках;
• не вживати в їжу м’ясо та рибу без термічної обробки;
• від’їжджаючи за кордон, дотримуватись загальних правил профілактики;
• ретельно та своєчасно прибирати за своїми домашніми улюбленцями та проводити їм дегельмінтизацію згідно з рекомендаціями;
• для захисту від укусів комах носити одяг, що прикриває більшу частину тіла (одяг з довгими рукавами, довгі брюки, сукні та ін.); уникати місць масового виплоду комах, використовувати репеленти; для відлякування комах на вулиці можна використовувати спіралі (їх підпалюють, щоб вони утворювали запах, який відлякує комах).
• для зменшення кількості комах та інших членистоногих видаляти сухостій, скошувати бур’яни, розріджувати чагарники, осушувати підвали, не допускати застою води в ємностях більше 7-10 днів. Використовувати у приміщеннях інсектицидні препарати, засітчувати вікна, фрамуги та двері, проводити гідротехнічні заходи, які направлені на ліквідацію місць виплоду комах у водоймах та регуляцію їх чисельності.

Ці прості правила допоможуть запобігти зараженню та вберегти ваше здоров’я та здоров’я ваших дітей. Пам’ятайте: хворобу легше попередити, ніж лікувати!