Вакцинація за професіями

Вакцинація за професіями має важливе значення, особливо для тих, хто часто контактує з великою кількістю людей. Необхідність вакцинації за професіями визначена наказом МОЗ України № 595 від 16.09.2011 та обумовлена кількома факторами, включаючи ризики зараження на робочому місці, потенційні наслідки для здоров’я працівника та можливість передачі інфекцій іншим людям.

Медичних працівників задля власного здоров’я та запобігання передачі інфекцій пацієнтам і колегам обов’язково вакцинують проти грипу, COVID-19, гепатиту В, вітряної віспи (які не хворіли раніше) і в деяких випадках – проти кору, паротиту та краснухи. Медичні працівники, які працюють з дітьми та вагітними, повинні мати вакцинацію проти кашлюку.

Працівники освіти мають постійний контакт з великою кількістю дітей, які можуть мати слабкий імунітет та  бути носіями інфекцій. Щоб запобігти спалахам захворювань у закладах освіти та захистити власне здоров’я вони вакцинуються від грипу, COVID-19, проти вітряної віспи (які не хворіли раніше).

Працівників громадського харчування та підприємств харчової промисловості, водопровідних мереж задля запобігання поширення інфекцій серед населення вакцинують проти грипу, COVID-19 та вірусного гепатиту А.

Працівники сфери обслуговування, що за специфікою своєї професійної діяльності можуть мати контакт з біологічними рідинами людини (перукарі, персонал салонів краси, масажисти тощо) та взаємодіють з великою кількістю людей щодня  повинні бути вакциновані проти грипу, COVID-19 та вірусного гепатиту В.

Військовослужбовці мають високий ризик інфікування під час служби в польових умовах, включаючи іноземні місії в країнах з високою захворюваністю на певні інфекції.  Щоб запобігти спалахам хвороб у військових частинах треба отримати щеплення  проти дифтерії, правця, грипу, вірусних гепатитів А,  В, менінгококової інфекції та COVID-19.

Мандрівники та працівники міжнародних організацій мають підвищений ризик під час подорожей до різних країн та повинні отримати захист від специфічних інфекцій, характерних для певного регіону. Вони вакцинуються відповідно до вимог країни призначення (наприклад, жовта лихоманка, черевний тиф, гепатит А, туляремія, лихоманка КУ).

Працівники, які контактують з тваринами (ветеринари, працівники фермерських господарств) задля запобігання захворюванням підлягають вакцинації в залежності від професії проти сказу, бруцельозу та туляремії а також проти сибірки, якщо працюють в регіонах, де є ризик інфікування.

Крім того, відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та до Календаря профілактичних щеплень, затвердженим наказом МОЗ України № 595 вакцинація проти дифтерії і правця є обов’язковою та  призначена усім  дорослим незалежно від професії, з подальшою ревакцинацією кожні 10 років. Такі щеплення в державних закладах охорони здоров’я проводять безоплатно.

Вакцинація є важливою складовою профілактики захворювань і допомагає знижувати ризики зараження  та передачі інфекційних хвороб на робочому місці.